Справа № 289/2601/21
Номер провадження 1-і/289/1/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2022                                                              м. Радомишль        

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого – судді Мельника О.В.,
за участю: секретаря судових засідань Галькевич Ю.В.,
прокурора Ліньова О.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника - Нагорної Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Великої Т.С.,  про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно  ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12021060450000151 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (справа №289/2601/21).
01.03.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що 10.10.2021 близько 03.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до непрацюючої автозаправної станції, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де знаходився охоронник ОСОБА_3 . Під час спілкування, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_1 виник раптовий прямий умисел на вбивство ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3 , наніс удари руками, ногами, ножем та плоскогубцями по голові та тілу ОСОБА_4 , поки останній не перестав подавати ознаки життя, умисно вбивши таким чином ОСОБА_3 .        
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3  отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритих переломів кісток черепа з пошкодженням оболонок та речовини головного мозку, що по своїй категорії відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, і стали причиною смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.10.2021  ОСОБА_1  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому неодноразово продовжено судом по 05.03.2022 включно без права внесення застави.
На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла і свідки.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищувати, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність ризику щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання.
За час тримання під вартою ОСОБА_1 вказані ризики не зменшились, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, а тому вищевказані обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Пунктом 20-5 Розділу  XІ Перехідні положення КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
На території України продовжено дію карантину до 31.03.2022, встановлений Кабінетом Міністрів України та враховуючи, що головуючий суддя у справі №289/2601/21 Кириленко О.О. (у зв`язку з перебуванням у відпустці) не може взяти участь у судовому засіданні з розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, тому останнє передано на розгляд судді Мельнику О.В., який визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, з урахуванням положень п. 20-5 Розділу  XІ Перехідні положення КПК України .
В судовому засіданні прокурор підтримав подане до суду клопотання про продовження обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав зазначених в ньому. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились та не відпали.
Обвинувачений та його захисник просили змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.         
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
       Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України , а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України , є особливо тяжким злочином.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.10.2021  ОСОБА_1  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому неодноразово продовжено судом по 05.03.2022 включно без права внесення застави, однак станом на 02.03.2022 кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, на даний час не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла і свідки, що не заперечувалось сторонами кримінального провадження в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому у суду відсутні відомості, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення , а зважаючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, існують ризики того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в зв`язку з викладеним, суд вважає доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.
Неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.
Вказані ризики враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на теперішній час не втратили своєї актуальності.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж той, який запропоновано прокурором, є недоцільним, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам, отже, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК України , суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави у відповідності до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд
                                                                ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строком на 60 днів, а саме по 30.04.2022 включно, без права внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 02.03.2022 року.

       Суддя О. В. Мельник