ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/306/22 Справа № 216/343/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді -доповідача Мазниці А.А.
суддів Кононенко О.М., Мудрецького Р.В.
за участю:
секретаря судового засідання Савлюка Д.Л.
прокурора Троцика Д.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Кірлаша В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Дмитра Троцика на ухвалу слідчого судді Центрально — Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2022 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який народився у м. Кривому Розі,
Дніпропетровської області, громадянина України,
який зареєстрований та проживає за
адресою:
АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2022 року в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту до 23 березня 2022 року включно. Покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки: не залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 до 06:00 годин; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022041230000114 від 21.01.2022.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, а тому, враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Визначаючи вид запобіжного заходу, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, навчається на першому курсі природничого факультету Криворізького державного педадогічного університету на денній формі навчання, займається спортом та бере участь у змаганнях з греко-римської боротьби, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, проживає разом з батьками, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність застосування альтернативного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді ухвалу слідчого судді Центрально — Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально процесуального закону.
Вважає, що заявлені ризики переховування, продовження злочинної діяльності та незаконного впливу на свідків є доведеними і вагомими. На думку апелянта судом не враховано, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері безпеки, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків та утриманців, не працевлаштований, у зв`язку із чим сторона обвинувачення вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише через застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника та підозрюваного ОСОБА_1 , які, кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та вказали, що ухвала суду є законною та обґрунтованою; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що Криворізьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120220041230000114 від 21 січня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, що є тяжким злочином, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
21 січня 2022року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого та не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_1 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за нього передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Також, колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення цього ризику достатньою мірою шляхом застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків.
Колегією суддів приймаються до уваги дані про особу підозрюваного, який є особою молодого віку, навчається вищому навчальному закладі, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, займається у секції греко-римської боротьби з 02 жовтня 2012 року, брав участь у всеукраїнських змаганнях. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід забезпечить належну процесуальні поведінку останнього.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обраний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінки, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріали справи.
Так, 23 січня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час апеляційного розгляду із цього часму сплинув місяць, при цьомустороною обвинувачення не надані докази порушення підозрюваним покладених на нього обов`язків, або інші відомості про недостатність цього запобіжного заходу, що діє підстави для висновку про достатню дієвість обраного запобіжного заходу.
Також апеляційний суд враховує, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину — доньку 2011 року народження, раніше не судимий, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання. Крім того приймається до уваги, що ризик перешкоджання слідству та знищення речових доказів, хоча і існує, але є мінімальним, з огляду на те, що знаряддя кримінального правопорушення — мобільний телефон у підозрюваного вилучений та постановою слідчого визнаний речовим доказом.
Згідно клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу свідки не встановлені, у зв`язку із чим доводи про ризик незаконного впливу на свідків колегія суддів вважає необґрунтованими.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу .
На думку суду апеляційної інстанції, наведені прокурором обставини у сукупності не дають достатніх підстав для обрання щодо ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрально — Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2022 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,– залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
А.А. Мазниця О.М. Кононенко Р.В. Мудрецький