Справа № 347/1766/21
Провадження № 1-кп/347/91/22

В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2022 р.                                                                м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді                Кіцули Ю. С.,
секретаря с/з                        Рибчук Х. Д.,
за участю:
прокурора                        Бойчука Т. Я.,
потерпілої                         ОСОБА_1 ,
обвинуваченого                 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021091190000120 від 17.08.2021 стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, з вищою освітою, розлученої, депутатом не обиралася, на утриманні нікого не має, раніше не судима,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України

в с т а н о в и в :

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах – матері ОСОБА_1 , що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.
Злочин вчинено за таких обставин.
Впродовж всього свого життя ОСОБА_2 проживає спільно зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 в одному господарстві, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Протягом тривалого часу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у зв`язку із систематичним зловживанням ОСОБА_2 алкогольними напоями, склались особисті неприязні відносини, які супроводжуються непоодинокими сімейними конфліктами.
Так, 09.01.2021 року, близько 12 год. 28 хв., за місцем свого проживання ОСОБА_2 умисно вчинила відносно своєї матері психологічне насильство, що виразилося у грубих словесних образах потерпілої, висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою та погроз.
За вищевказаним фактом, 19.01.2021 року постановою судді Косівського районного суду Івано-Франківської області, ОСОБА_2 визнана винуватоюю у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і застосовано відносно неї усне зауваження.
Однак, ОСОБА_2 правильних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та протягом 2021 року, не припиняючи своїх протиправних дій та продовжуючи свою неправомірну поведінку, вчергове вчинила психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_1 , що призвело до її психологічних страждань, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі, втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.
Так, 09.01.2021 року, близько 18 год. 55 хв., ОСОБА_2 за місцем свого проживання, умисно вчинила відносно своєї матері психологічне насильство, що виразилося у словесних образах потерпілої, погрозах фізичною розправою, висловлюванні нецензурною лайкою щодо неї, завданні морального та психологічного тиску, приниженні її честі та гідності.
За вищевказаним фактом, 28.01.2021 року постановою судді Косівського районного суду Івано-Франківської області, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і застосовано відносно неї усне зауваження.
Проте, ОСОБА_2 правильних висновків для себе не зробила на шлях виправлення не стала та 16.08.2021 року близько 20 год. 30 хв. за місцем спільного проживання, на побутовому ґрунті вчинила із потерпілою словесний конфлікт, при цьому, застосовуючи газовий балончик, випустила сльозоточивий газ в обличчя ОСОБА_3 , внаслідок чого потерпіла зазнала фізичних та психологічних страждань, у зв`язку з чим остання звернулась до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення щодо неї її дочкою ОСОБА_2 домашнього насильства, що зафіксовано у протоколі-заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.08.2021 року та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо матері ОСОБА_1 , що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.
Внаслідок умисних систематичних, протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 завдано психологічних та фізичних страждань, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 , свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України визнала частково. Пояснила, що між нею та матір`ю часто виникали конфлікти після смерті батька. Мати неодноразово викликала поліцію, та щодо неї складались протоколи про адмінправопорушення. Щодо епізодів 09.01.2021 року обвинувачена ОСОБА_2 ствердила, що не пам`ятає чи були такі обставини, однак не заперечила, що неодноразово була в суді, щодо конфліктів, які мали місце між нею та потерпілою. Щодо епізоду 16.08.2021 року обвинувачена визнала вказаний факт, що дійсно такі обставини мали місце, оскільки між нею та матір`ю відбувався конфлікт. В ході якого вона застосувала до неї газовий балончик. В судовому засіданні обвинувачена просила її суворо не карати, ствердила, що на даний час вони з матір`ю примирились. Вони неодноразово їздила на роботу за кордон, заробляє там кошти та утримує сім`ю, допомагає матері.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердила, що обвинувачена є її дочкою. Пояснила, що після смерті батька між ними часто виникали конфлікти, особливо в той час коли дочка вживала алкогольні напої. Саме такий факт на думку матері провокував неналежну поведінку обвинуваченої щодо неї. Потерпіла ствердила, що дійсно протягом останнього року між ними часто виникали конфлікти, в ходів яких обвинувачена її ображала, вживала нецензурну лайку, а тому потерпіла змушена була викликати працівників поліції. Потерпіла також ствердила, що на даний час вони примирилася, вона не бажає суворого покарання дочці, оскільки дочка дійсно їй допомагає, та надає належне утримання.
Згідно копії постанови Косівського районного суду від 19.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч1 ст. 173-2 КУпАП, за епізодом, що мав місце 09.01.2021 року, в ході якого ОСОБА_2 близько 12.:28 год. в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння вчинила конфлікт психологічного характеру зі своєю матір`ю - потерпілою ОСОБА_1 .
Згідно копії постанови Косівського районного суду від 28.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за епізодом, що мав місце 09.01.2021 року о 18 год.55 хв. в м. Косів, обвинувачена ОСОБА_2 вчинила насильство в сім`ї.
Згідно протоколу про прийняття заяви від 16.08.2021 року, потерпіла ОСОБА_1 16.08.2021 року близько 20:30 хв. зверталася з заявою до працівників поліції з приводу вчинення її дочкою ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї, яке полягало, у висловлюванні нецензурної лайки, образ, та із застосування газового балончика.
Таким чином, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які на думку сторони обвинувачення та сторони захисту є доказами, суд приходить до наступних висновків
Суд звертає увагу, що відповідно до п. п. 3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; 17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України характеризується умислом та для наявності складу злочину умисел повинен бути систематичним. Ознака «систематичність» характеризує діяння як таке, що було вчинено три і більше разів. Окрім того, всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об`єднані спільним умислом.
Таким чином, заслухавши показання обвинуваченої, потерпілої, дослідивши письмові докази в кримінальному провадженні, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильство, тобто умисного систематичного вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи, а її дії правильно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, по місцю проживання на ОСОБА_2 з боку громадськості до виконкому міської ради скарг не поступало, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з сусідами перебуває у добрих відносинах, офіційно не працевлаштована, розлучена, виховує неповнолітнього сина, раніше не судима,.
Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає часткове визнання вини, вперше притягається до кримінальної відповідальності, висловлює жаль з приводу вчиненого.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді громадських робіт.
Такий вид покарання на переконання суду в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігатиме вчиненню обвинуваченою нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 368, 371, 373, 374 КПК України,суд –

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

       Суддя                                                                                Ю. С. Кіцула