Справа № 289/484/22
Номер провадження 1-кс/289/67/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2022                                                              м. Радомишль        

Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В. за участю:
секретаря Галькевич Ю.В.,
прокурора Ревелюка С.В.,   
слідчого слідчої групи Недашківського В.В.,
захисника адвоката Нагорної Т.І.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчої групи СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області Недашківського В.В. про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимої,-
запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060450000032, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб.
Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_1 разом з іншими особами, погодилася на пропозицію ОСОБА_2 , в приміщенні цеху колишнього комбікормового цеху, розташованого по АДРЕСА_1 , з вирощених 2683 рослин конопель, виробляти та виготовляти особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у великих розмірах з метою збуту, та з вказаного дня, за вказівкою та під керівництвом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з іншими особами, зібрали рослини коноплі, висушили їх, подрібнили та зрізали шишки, виготовивши та виробивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в особливо великих розмірах з метою збуту.
26.02.2022 близько 15.30 год. під час огляду поліцейськими цеху по АДРЕСА_1 , було виявлено обладнання для вирощування рослин конопель, а також виявлено та вилучено висушені рослини конопель та 10 мішків для сміття, заповнених частинами рослин конопель, тобто близько 300 кілограм особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу у великих розмірах, що був виготовлений та вироблений з метою збуту з корисливих мотивів групою осіб.
Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила умисний тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк понад п`ять років, зареєстрована та проживає в Луганській області, але перебувала тривалий час в м. Радомишль, тобто постійного місця проживання не має, враховуючи також тяжкість злочину буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлено всіх обставин кримінального правопорушення, не встановлено місцезнаходження замовників організації місця виготовлення та вироблення наркотичних засобів, не встановлено та не вилучено всі речі, які мають значення для кримінального провадження, а перебуваючи на волі вона зможе знищити або сховати вказані речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків зазначеного злочину, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий внесене клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому. Вважає що зазначені в клопотанні обставини, вказують на вчинення тяжкого кримінального правопорушення та дають підстави обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, вона і в подальшому буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків зазначеного злочину, вчинила умисний тяжкий злочин, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор підтримав клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 та просив його задовольнити.
Підозрювана просить обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник заперечив проти тримання підозрюваної під вартою, звернула увагу суду на те, що підозрювана має постійне місце проживання, тобто міцні соціальні зв`язки. Просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників процесу, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
       Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
       Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
               Слідчим суддею встановлено, що 27.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060450000032 внесені відомості за вищевикладеними фактами та розпочато досудове розслідування за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307 КК України.
27.02.2022 о 10.05 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.
27.02.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, а саме організація та утримання місця для незаконного вживання, виробництва та виготовлення наркотичних засобів, вчиненого з корисливих мотивів групою осіб.
               Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні доведені.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
       Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до положень ст. ст.  177 ,  178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній  за інкримінований злочин у разі доведення її вини, особу підозрюваної та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що   ОСОБА_1 може ухилитись від покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування, знищувати, ховати або спотворювати речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином .
Матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою.
Вищенаведене дозволяє стверджувати, що заявлені в клопотанні та доведені в судовому засіданні ризики дають підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України .
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором про тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 198 КПК України , висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у зазначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , покладених на неї обов`язків, а тому вважає за доцільне визначити заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
           Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.
Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України у кримінальному провадженні №12022060450000032, строком на 60 діб, а саме по 28 квітня 2022 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн. (сімсот сорок чотирі тисячи триста гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває;
- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом.         У разі внесення застави підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 02.03.2022 року.

       Суддя О. В. Мельник