Справа № 344/3136/22
Провадження № 1-кс/344/1355/22

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Стефанюк Х.Я., прокурора Петрів А., слідчого Мартюшев І.Є., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Телегіна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022090000000004 від 05.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 05 січня 2022 року близько 14 год 50 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , під час спільного розлиття алкогольних напоїв разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту вирішила позбавити останнього життя.
Втілюючи у життя свій злочинний намір, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків ОСОБА_1 взявши до рук кухонний ніж завдала ним удар у життєво важливу ділянку тіла - грудну клітку свого співжителя ОСОБА_2 тим самим заподіявши йому проникаюче ножове поранення грудної клітки, від якого він помер у приміщенні КНП «Богородчанська ЦРЛ».
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Старі Богородчани, проживаюча за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрована АДРЕСА_2 , українка, громадянка України, неодружена, з середньою освітою, не судима, затримана у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
05.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України.
06 січня 2022 року ОСОБА_1 . Івано-Франківським міським судом обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв`язку з тим, що у 2-місячний термін завершити досудове розслідування не представлялось можливим, оскільки необхідно завершити проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3 , медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого, молекулярно-генетичну експертизу, амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваної, висновки яких необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження, оскільки вони мають важливе значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та будуть мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду, строк досудового розслідування ухвалою Івано-Франківського міського суду було продовжено.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в ході якого вилучено одяг в який ОСОБА_1 була одягнена на момент вчинення злочину, протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вищенаведене та те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні та продовжують існувати, зокрема ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду є те, що вона підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати її переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підставами вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що вона є місцевим жителем, свідки проживають в одному населеному пункті з підозрюваною.
Враховуючи зазначене, слідчим подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрювана та її захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просили застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину.
В той же час 06.03.2022 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_1 до вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров`я та майновий стан. Як пояснив прокурор в судовому засіданні та не заперечила підозрювана, її неповнолітні діти у неї відібрано, і вони не перебувають на її утриманні та вихованні.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що на даний час відсутні підстави для зміни чи скасування підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останньої під вартою закінчується 05.03.2022 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання її під вартою в межах строку досудового розслідування до 27 квітня 2022 року включно.
На думку слідчого судді, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не буде здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також надані матеріали кримінального провадження, зважаючи те, що внаслідок кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , мала місце смерть людини, слідчий суддя вбачає наявність підстав для того, щоб не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючій АДРЕСА_1 та зареєстрованій АДРЕСА_2 , громадянці України, українці, в межах строку досудового розслідування, до 27 квітня 2022 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Петрів А.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2022 року.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська