ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/2490/21 Справа № 173/235/19 Суддя у 1-й інстанції - Ізотов В.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача                        Піскун О.П.

за участю секретаря судового засідання                Якименко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Скрипника Дмитра Олександровича в провадженні за апеляційними скарги прокурора Скрипника Д.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Сокола М.Д. на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 12018040430001094 про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нова Тягінка Білозерського району Херсонської області, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:
- 11.01.2000 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 19, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 94, 42, ч. 3 ст. 42 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 24.10.2008 року з Північної ВК № 90 Херсонської області по відбуттю строку покарання;
- 16.12.2009 року Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 11.09.2015 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ,
       за участю:
       прокурора                                        Постаренка Д.В.
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого                                 ОСОБА_1
захисника                                        Сокола М.Д.

ВСТАНОВИВ :

25 листопада 2021 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Скрипника Д.О. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на шістдесят днів.
Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 06 грудня 2021 року, а у зв`язку з тим, що сторони подали апеляційні скарги є необхідність вирішити питання доцільності його продовження.
В обґрунтування заявлених ризиків, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, маючи незняту та непогашену судимість, обвинувачується у вчиненні злочину, пов`язаного із заподіяння смерті іншій людині, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, що свідчить про схильність обвинуваченого до скоєння нових злочинів, а тому є ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.
Обвинувачений не має реєстрації, постійного місця проживання на території здійснення судочинства, офіційно не працевлаштований, не одружений, без утриманців, тобто не має міцних соціальних зв`язків, скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про недотримання обвинуваченим норм суспільної моралі, а при наявності обґрунтованої підозри та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , обвинувачений може переховуватись від суду.
Зазначає, що вирок не набрав законної сили, у зв`язку з чим по справі можуть бути повторно допитані свідки з боку обвинувачення, а отже існує ризик впливу на них з боку обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання, подане прокурором, який приймав участь в суді першої інстанції і з підстав, викладених у клопотанні просив його задовольнити та продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили в ньому відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора та обговоривши його доводи, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою, а згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 5, 10 п. 20 -5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про... продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою... воно може бути... розглянуто головуючим... якщо справа розглядається колегіально...
Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 визнаний винуватим в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 06 грудня 2021 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Питання обґрунтованості підозри не є предметом судового розгляду, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме, що стосовно ОСОБА_1 вже ухвалений обвинувальний вирок суду, зокрема для забезпечення виконання вироку і розглядається питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу.
Крім того, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, …після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов`язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами які мають бути чітко вказані (Єлоєв проти України від 06 листопада 2008 року пп. 59-61 та рішення «Свершов проти України» від 27 листопада 2008 року пп. 63-65).
Перевіряючи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурором доведений ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який об`єктивно існує і для запобігання його настання необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 не має легального джерела доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов`язані із застосуванням насильства та проти життя та здоров`я людей, не має зареєстрованого та постійного місця проживання, не одружений, не має на утриманні дітей, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке суд першої інстанції йому призначив покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зазначені обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого ухилення обвинуваченого від суду.
Водночас, апеляційний суд вважає, що прокурором не доведено в судовому засіданні існування ризику незаконного впливу на свідка у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК), оскільки останній не підтверджений матеріалами кримінального провадження.
Розглядаючи питання про можливість застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 спричинив загибель людини, у зв`язку з чим та на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, апеляційний суд не визначає розмір застави та вважає, що інші запобіжні заходи не пов`язані з триманням під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Крім того, апеляційний суд зважає на те, що стосовно ОСОБА_1 ухвалено обвинувальний вирок і призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, у зв`язку з чим суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у такому випадку також з метою забезпечення виконання можливо остаточного судового рішення.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Тому, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння особливо тяжкого злочину, обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до пп. «а» , п. 1 ст. 5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод за яким, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: (a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.
У справі «Руслан Яковенко проти України» Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.
Наразі продовжує існувати вирок суду першої інстанції, яким встановлена вина обвинуваченого та призначено покарання, хоча вирок і не набрав законної сили, тому подальше тримання обвинуваченого під вартою, з урахуванням наведених вище ризиків, апеляційний суд вважає обґрунтованим, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
В той же час, прокурор в клопотанні просить продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на шістдесят днів, що може бути більшим ніж дата набрання вироком законної сили.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 405, п. 20 -5 Розділу XI «Перехідні положення»КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Скрипника Д.О.про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шістдесят днів, тобто до 31 січня 2022 року, але не пізніше набрання законної сили вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 О.П. Піскун